Кожен акт підпалу сухої трави – це ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!
Написав Administrator   
06.03.2016

Останніми роками спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Кожен акт підпалу – це злочин проти неміцного світу природи. Головна небезпека полягає в провокуванні лісових пожеж і руйнуванні природніх біоценозів.

Пожежі – одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних з господарською діяльністю людини. При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в грунті органіка, і відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу. Отже – посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшли пали, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять звільнену територію.

Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.

Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий. Алергетики його не переносять. При спалюванні трави у місті, вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на листі, траві. Такий дим просто отруйний. Часто в сухій траві знаходиться сміття і, зокрема, небезпечні при спалюванні пластикові пляшки. У сільській місцевості у вогні згоряють залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні органічні і неорганічні сполуки.

Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж в області виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними грунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій.

Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії: згідно ст. 77-1 КУпАП – на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн. Також необхідно зазначити, що за підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.

За випалювання сухої рослинності Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність: Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн.).

Коростишівський районний сектор
Управління ДСНС України у Житомирській області

опубліковано
Додати новийПошукRSS
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі!