The payout rate
  • Narrow screen resolution
  • Wide screen resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size
  • default color
  • red color


Газобетон, піноблок
Будівництво, ремонт
(05.11.2017)

Продажа хати в селі
Нерухомість
(28.10.2017)

ВАНТАЖНИК
Робота, заробіток
(19.10.2017)


Головна arrow Історія міста arrow Коростишів у 60-ті роки
Коростишів у 60-ті роки Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 2
ГіршаКраща 
Написав Administrator   
06.03.2008

Значні зміни в розвитку промисловості та сільського господарства відбулися в місті у 60-ті роки.

У 1967-ім в районі діяло 19 промислових підприємств, 4 - транспортних і зв'язку, 5 будівельних організацій із загальною кількістю робітників та службовців 6927 чоловік. На підприємствах працювало 506 спеціалістів народного господарства, з яких 139 мали вищу освіту.

У 1967-ім було завершено електрифікацію всіх населених пунктів району.

Продуктивність праці за період 1965 - 1970 роки зросла на 24,2 відсотка.

Обсяг валової продукції промисловості збільшився з 30 мільйонів карбованців в 1965 році до 43,5 мільйона у 1970-му. За цей же період в районі споруджено 6 нових підприємств і 4 цехи.

Великі зміни відбулись і на найбільшому підприємстві міста – Коростишівському шахтоуравлінні.

Так, у 1960 році на Стрижівському розрізі був введений в дію транспортно-відвальний міст повістю 16 тисяч кубометрів землі на добу, що дало змогу гірникам довести видобуток вугілля до 870 тис. тонн у 1965 році проти 280 тис. тонн в 1957-му. В 1963-ім введено з дію брикетну фабрику потужністю 100 тис тонн. Постійно перевиконували норми виробітку наваловідбійники І. Трохименко, А. Адамович, В. Купрашвілі, М. Карпчук, О. Нагаєвський, Г. Недзьолик, машиністи відвально-транспортного комплексу Ф. Усенко, О. Крайній, О. Іванічкін, Д. Пугач, бригадири крокуючих екскаваторів М. Суслов, Д. Карасьов, О. Кулібакін. Хорошим організатором зарекомендував себе начальник шахтоуправління В. Адоєвцев.

У 1964 році на базі Стрижівського буровугільного родовища споруджено завод біомінеральних добрив. З 1965 по 1970 роки гірниками було видобуто близько 4,5 мільйона тонн вугілля, за кошти підприємства збудовано 4,5 тисячі квадратних метрів житла.

60-ті роки стали початком багатьох змін і на бавовняній фабриці, де запроваджувалась нова технологія виробництва. У 1963 році вперше було застосовано як сировину синтетичне волокно, що дало змогу заощаджувати приблизно 120 тонн бавовни на рік і випускати значно дешевшу тканину. Ткалі Ф. Андрієвська, О. Надворська, Т. Сушальська, Г. Варварик, В. Кушнір виробляли тканину тільки першого сорту.

Вміло використовуючи резерви виробництва, текстильники з 1965 по 1970 роки встановили додатково 7 ткацьких верстатів, 2 чесальні апарати і прядильну машину, що дозволило випустити понад план 7 тисяч метрів тканини, в тому числі 1200 метрів виготовлено із зекономленої сировини.

З 1953 по 1971 р.р. директором підприємства був О. І. Прокопець, і не було жодного кварталу за цей період, щоб колектив фабрики не виконав виробничих завдань.

І на паперовій фабриці цей період характеризується сталим зростанням обсягів виробництва. У 1966-ім було вироблено паперу в порівнянні з 1950 роком в 4,6 раза більше. Якщо в 1965 році було вироблено 3728 тонн паперу, то на кінець 1970-го його вже мали 4660 тонн. Продуктивність праці за п'ятирічку зросла на 25%, 90 відсотків продукції становив папір марки «Екстра». За цих п'ять років 12 сімей паперовиків справили новосілля.

Велика заслуга в розвитку паперової фабрики - її директора І. М. Трифутіна, якій з перервою на війну він присвятив усе своє життя. У 1964 році на гранітному заводі вперше при обробці граніту почали застосовувати термічні відбійники, що дало можливість підвищити продуктивність праці на 40%.

З 1969 року на фрезерних верстатах почали ставити спеціальні диски, армовані штучним алмазом, що знову сприяло зростанню в 2-3 рази продуктивності праці. Щороку гранітники виробляли понад 26 тисяч квадратних метрів полірованих виробів. Досконало володіли новою технікою каменотеси М. Шайдецький, Б. Дмитренко, Ф. Маківчук.

У 1965 році почалася трудова біографія ремонтного заводу. А через рік у місті було відкрито першу в Україні станцію техобслуговування автомашин, з 13-ма спеціалізованими цехами і дільницями.

У 1967-ім першу продукцію видав молочний завод.

У другій половині 60-х років створювалась промислова база пересувної механізованої колони №159. У 1969-ім запрацював філіал Київського заводу «Електроприлад», який прийняв у свої цехи більше тисячі робітників.

1970 р. на карті району з'явився новий цегельний завод потужністю 28 млн. штук цегли в рік.

На початку 60-х в державі відбулись адміністративні реформи. Утравні 1962-го було створено міжрайонне територіальне виробниче колгоспоно-радгоспне управління з центром у Коростишеві. Воно об’єднало три райони — Брусилівський, Житомирський і Коростишівський. Управління обслуговувало 65 колгоспів та 1 радгосп. А вже у січні 1965 р. знову повернулися до старої адміністративної системи: Житомирський район став самостійним, а колишній Брусилівський - до 1991 р. залишався в складі Коростишівського.

Намітились певні зміни і в сільському господарстві. У 1969 р. в районі було 38 колгоспів, кожен з яких мав у середньому 2260 га землі. На їх озброєнні було 565 тракторів, 410 вантажівок, 189 зернових комбайнів.

На початку 1970 року в сільському господарстві працювало 135 чоловік з вищою і середньою освітою, її мали 38 голів правлінь з 29.

У 1969 р. в колгоспах району було вироблено валової продукції на 6,5 млн. крб. більше, ніж у 1965-ім. От тільки низькою залишалась врожайність зернових культур та картоплі. Спостерігалась і значна розбіжність у показниках. Якщо в Гуменниках середня врожайність зернових у 1970-ім становила 19 цнт. з га, то в Шахворостівці, Квітневому, Здвижці - всього 7,3-8,8 цнт.

Зате льонарі району добивались кращих результатів у праці. Середня врожайність цієї культури в більшості господарств досягла у 70-ім 4-5,3 цмт з га. А в ланках Героя Соцпраці МТ Стахівської зі Ставищ та В. Будник з Козіївки вона перевищила 11 цнт. льоноволокна, причому вся треста з козіївського колгоспу була реалізована середнім сортономером 1,83.

Виробництво м'яса з 1965 по 1970 роки зросло на 54 відсотки, молока - на 49, яєць - більш, як удвічі. Зокрема, надій молока від кожної корови збільшився на 600 грамів і у 1969 р. становив у середньому 1906 кг.

60-ті роки знаменні ще й тим, що в цей час інтенсивно змінює своє «обличчя» й Коростишів. Тільки протягом 1967-1969 р.р. було забруковано 22144 кв. м доріг, асфальтовано 31226 кв. м вулиць, проведено близько 3-х тис. м. водомережі. У 1966-ім в місті було 112 вулиць і провулків. З 1965 по 1970 роки лише за рахунок держасигнувань споруджено 41 житловий будинок на 493 квартири. За цих п'ять років у місті і селах району споруджено 1799 індивідуальних будинкув житловою площею 70660 кв. м.

У 1963-ім було зведено нове приміщення райвузла зв'язку, а в 1965-ім - готель на 75 місць.

У 1967 р. в районі працювало 272 магазини та 36 підприємств громадського харчування, діяли 80 шкіл, 20 з яких — середні. При них були створені інтернати, де перебувало 400 учнів. В 9-ти школах було організовано 29 груп подовженого дня. В освітянській галузі працювало тоді 1118 вчителів які навчали понад 15 тис. дітей. Крім того функціонували 2 заочні та школа робітничої молоді.

У місті в той час було 3 середні, 2 восьмирічні та 3 початкові школи. З них школа № 2 в 1961 р. перейшла в нове приміщення, у 1963-ім — побудована восьмирічна школа № 9, у 1965-ім добудована школа № 3.

Медична галузь району складалася у 1969 р. з 7 лікарень на 585 місць, 20 колгоспних пологових будинків, 53 ФАПів. Населення району обслуговувало 590 медпрацівників.

У Коростишеві ж працювали лікарня на 300 ліжок, новий корпус якої був побудований у 1963 р., а поліклініки — у 1968-ім, 10 ФАПів на підприємствах. Районна лікарня в той час була базовою для практики Московських курсів Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також — передового досвіду в республіці.

Далеко за межами району був знаний і Будинок відпочинку «Тетерів», де щороку відпочивало більше 7 тис. чоловік.

У 1969 р. культуру району представляли 86 сільських та бригадних клубів і Будинків культури. 46 сільських, 3 районні та 1 міська бібліотеки. Крім того, в Коростишеві працювало 12 профбібліотек, районний Будинок культури, побудований у 1964-ім, та 2 профклуби. В огляді самодіяльності в 1970 р. взяли участь 432 аматори. Драмколективу і духовому оркестру районного Будинку культури в той час були присвоєні почесні звання «Самодіяльних народних колективів». Звання народного удостоєний також створений завдяки наполегливій праці робітника паперової фабрики О. Буханова та секретаря райкому партії В. Аношиної у 1965 р. краєзнавчий музей.

При шахтоуправлінні тоді активно діяла самодіяльна кіностудія під керівництвом О. Крайнього, а в 1963 р. з ініціативи М. Волошина відкрився шаховий клуб, який залучив до цієї гри сотні жителів міста.

Щодо спортивних досягнень, то 1965 р. увійшов в історію міста, як рік перемоги коростишівського «Шахтаря» в турнірі на Кубок області з футболу.

З травня 1962 р. почали виходити в ефір передачі місцевого радіомовлення на громадських засадах, а районна газета «Коростишівська правда» змінила назву на «Ленінським шляхом».

опубліковано
Додати новийПошукRSS
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі!


 
< Попередня   Наступна >

Авторизація






Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація

Статистика

Користувачів: 9522
Новин: 233
Посилань: 16
Відвідувачів: 19701827

Хто он-лайн

Зараз на сайті: 5 гостей

Голосування

Які фільми Вам більш всього подобаються?
 

Випадкова картинка

A9CB25C6760D-1.jpg

Погода


GISMETEO: Погода по г.Коростышев