Пам'ятки історії на території нашого району здавна привертали до себе увагу. Так, у 20-х роках XIX століття власником Коростишева Густавом Олізаром з річки Тетерів було піднято камінь, на якому було викарбувано 11 священних для слов'ян-язичників знаків. Його встановили неподалік траси Київ-Житомир.

У праці Л. Похилевича «Сказання о населенных пунктах Киевской губернии», виданій у 1864 р., дається пе­релік відомих на той час старожитностей Коростишівської волості. Зокрема, крім жертовного каменя з капи­ща слов'ян, згадуються сліди давнього поселення і укріп­леного городища в північній частині міста, залишки горо­дищ з валом і ровом у Більковцях, Городському, Минійках, Березівці (нині — Са­дове), а також — щигліївський вал, довжиною до 4 верст. Нині збереглась в ос­новному лише східна його сторона з отвором, де за ле­гендами знаходилась золота брама. В праці Л. Похилеви­ча називаються також уро­чища та місця, де прожива­ли люди у давнину біля Старосілець, Козіївки, Минійок і Слобідки.

У 1897 р. в північній частині Коростишева, на лівому березі річки Те­терів, проводив розкопки курганної групи з 21 насипу відомий український історик В. Б. Антонович. У 10-ти кур­ганах поряд зі скелетами людей виявлені й знаряддя праці та предмети побуту XI-XIII ст. В кінці XIX ст. мо­гильник та поселення ХІ-ХШ ст. біля Студениці вивчав відомий дослідник Волині С. С. Гамченко. Археологічні ек­спедиції 1936-1937р.р., на чолі з видатними археологами Ук­раїни Т. М. Мовчаківським, В. П. Петровим, Е. Ю. Кричевським, а в 1939-40 р.р. — М. Л. Макаревичем виявили в Городському поселення пізньо-трипільської культури (кінця ІІІ - початку ІІ тис. до н.е.)і У другій половині 40-х, 50-х років XX століття архе­ологічні розкопки в цьому селі проводили М. Ю. Брайчевський, В. К. Гончаров, А І. Дмитрієвська, Р.І. Виєзжаєв, які дослідили залишки трьох городищ — Велика, Мала і Червона гора, що відносяться до ХІ-ХІІІ століть. Розвідкові археологічні пошуки в 50-80-ті роки на території району проводили Ц. С. Винокур, І. П. Русано-ва, М. П. Кучера, Ю. В. Ку­харчук, В. А. Місяць. Місця перебування людини в пе­ріод палеоліту в південній частині Козіївки були знай­дені в 1967 р. доцентом Кри­ворізького гірничорудного інституту В. Ф. Петрунем, та в 90-ті роки XX ст. на південь від села Городське — учителем місцевої школи Л. І. Якименком.

Особливо слід відміти­ти велику розвідкову і дослідницьку роботу, прове­дену в кінці 90-х років XX і на початку XXI століття пра­цівниками сектору археології відділу охорони культурної спадщини обласного краєзнав­чого музею. Зокрема, в 1997 р. керівником відділу музою І. І. Ярмошиком, археологом О. О. Тарабукіним та пошуко­вим загоном «Планета» Кам'янобрідської школи, яким керував учитель географії П. В. Захарчук, було виявлено 23 місцезнаходження та посе­лення людини в басейні р. Бистріївки біля Кам'яного Броду від палеоліту до Київсь­кої Русі.

У 1999 р. О. О. Тарабукіним була проведена археоло­гічна розвідка п басейні річки Мика від с. Гуменник до с. Минійок, під час якої знай­дено 8 поселень від III тис. до н.е. до XI-XIII ст., та в басейні р. Тетерів — від Вели­ких Кошарищ до Харитонівки — 9 поселень від неоліту до ХІ-ХШ ст. У 2000 році цей же археолог вів пошук у ба­сейні р. Свинолужки від північної околиці Теснівки до південно-західної околиці Городенки, внаслідок чого було виявлено 12 нових пам'яток археології.

Складовою їх частиною, що доповнює наші знання про історію краю, є скарби, що відносяться до різних періодів розвитку лю­дини. Так, скарб кам'яних знарядь праці на околиці с. Стрижівки — до бронзово­го віку, а золоті та срібні при­краси, знайдені в Кам'яному Броді, - до ХІІ-ХІІІ ст. Три скарби монет, знайдені на пра­вому березі р. Тетерів у східній частині, і один скарб монет на лівому березі Тете­рева в південній частині Коростишева розкривають сто­рінки далеких від нас подій XVII ст.

Найдавніші археологічні пам'ятки, що належать до пе­ріоду палеоліту, виявлені на лівому березі р.Бистріївки на схід від Кам'яного Броду, не ліпому березі річки Свинолужки на захід від Теснівки, на північно-східній околиці Більковець, на південному сході Руденьки, на північно-західній та південній околи­цях Козіївки, на північ від Городського.

У період неоліту люди проживали на правому березі Ів'янки в східній частині Харитонівки, на лівому березі р. Тетерів на південь від Стрижівки, на його правому березі — на схід від Малих Кошарищ. Пам'ятка пізньо-трипільської культури III початку ІІ тис. до н.є. досліджена археологами в с. Городському та виявлена на правому березі р. Мики на схід   від Гуменників. Поселення ІІ-І тисячоліть до н. е. знайдено й на лівому березі р. Тетерева на південний схід під Великих Кошарищ та на лівому березі р. Бистріївки на схід від Ка­м'яного Броду.

Археологічні знахідки І тисячоліття до н.е. свідчать про перебування лю­дей й на лівому березі р. Мики на південний схід від Садово­го, на правому березі цієї річки на північний схід від Мині­йок, на правому березі р. Те­терева в північно-східній час­тині Харитонівки, на лівому березі р. Бистріївки на схід від Кам'яного Броду, на лівому бе­резі струмка Руда на південно-західній околиці Торчина.

Поселення І-ІІ століть н.е відкрито на лівому березі р. Мики на північний схід від Травневого, II-V ст. н.е. — на правому березі р. Свинолужки на західній околиці Студе-ниці. Два ранньослов'янсь­ких поселення VI-VII ст. ар­хеологами виявлено на лівому березі р. Тетерева в південній частині Коростишева, посе­лення та могильник VII-IX ст. знайдено біля  села Студениці.

Про те, що територія району була досить густо заселеною в період Киї­вської Русі, свідчать поселен­ня на лівому березі Тетерева в західній частині Городського, на лівому березі р. Бистріївки в східній частині Ка­м'яного Броду та на правому її березі в південно-східній ча­стині цього ж села, на лівому березі р. Мики на південно-західній, околиці Травневого, на лівому березі Тетерева на південь від Стрижівки, на лівому березі р. Свинолужки на північно-східній околиці Більковець, на території с. Щигліївки, кургани на півден­ний захід від Грубського, на південний схід від Віленьки, могильник на північній околиці Коростишева.

Слід відмітити, що не всі пам'ятки археолога дос­ліджені і перебувають на дер­жавному обліку. Зокрема, це стосується кургану в південній частині с. Козіївки, двох кур­ганів на південь від с. Городського і одного — на захід від цього села. За переказами ста­рожилів, в західній частині Городського було два кургани, але один, менший, розора­ний в 40-50-х роках XX ст, той же, що залишився, височіє над полем з розритою наполови­ну південною частиною.

Зникли сліди курганного могильника на північ від Коростишева. Земляні роботи проводились в останні деся­тиліття на пам'ятках архео­логії в Щигліївці і Городсько­му. Невідома доля жертовно­го каменя з капища слов'ян в Коростишеві, а також ка­м'яної скульптури чотириликого божества, зафіксованої на карті основних археологі­чних пам'яток Житомирсь­кої області в 1973 р., яку знай­шли біля с. Теснівки.

Мало дослідженими архе­ологами залишаються східна і південно-східна частини району. Особливо це сто­сується басейну річки Дубовець. Адже лише археологічні матеріали можуть підтверди­ти або відкинути версію Л. По­хилевича про те, що с. Войташівка (сучасне Квітневе) засноване в XII столітті дру­жинником Київського князя Ігоря Іваном Войташичем, а також твердження відомого українського історика М. С. Грушевського, що с. Здвижка — це літописне місто XII ст. Здвижень.

опубліковано

Додати новий Пошук RSS

міха - оддих     | 91.145.201.241 | 2009-07-06 10:39:33 [size=x-small][/size] [color=aqua][/color]

Дуліб Дат - Невідома історія України   | 194.44.93.61 | 2011-01-27 17:06:23 Зацікавленим історією. Збірка карт про прабатьківщину слов"янства, ранню історію слов"ян (1 тис. до н.е. - 1 тис.н.е.) та загальнослов"янську державу Рось (1-9 ст.н.е.) - http://rivn...

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі!