The payout rate
  • Narrow screen resolution
  • Wide screen resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size
  • default color
  • red color

Нічого іншого, тільки любов до України... Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 636
Написав Administrator   
28.10.2015

М.В. Слівінський

м. Коростишів

«Нічого іншого, тільки любов до України...»


У 1959 році в українсь­кому військовому жур­налі «Вісті братства колишніх вояків української держави», що виходив в Мюнхені, були опубліковані спогади заступника командира першої батареї січових стрільців М. Курака про події 1917-1918 років в Україні. Зокрема, мова йшла і про доб­ровільний перехід до частин січових стрільців, які з 12 лютого 1918 року, перебували в Житомирі, 37 учнів Коростишівської учительської семінарії. Це були молоді хлопці віком 16-18 років з найстаршим поміж них Олександром Пилькевичем, якому на той час ішов 21-й. Олександр мав військове зван­ня і бойовий досвід, бо служив добровольцем в артилерії на фронтах першої світової війни. Саме він зацікавив і привів до лав січових стрільців молодих семінаристів.

Отаман січового війська Коновалець направив добро­вольців до артилерійської ба­тареї сотника Дашкевича. До уваги було взято й те, як пише М. Курак, «що нічого іншого, тільки любов до України, мо­лодечий запал і щирий патріо­тизм, вирвали тих молодих хлопців зі шкільної лави та за­вели в ряди січових стрільців. Ці семінаристи були великими ідеалістами і вони нічим не різнились від тих добровольців зі студентського куреня, які за декілька тижнів перед тим зна­йшли свою смерть на засніже­них полях Крут».

Хлопцям довелося нелегко, адже артилерійська служба потребувала знань, відповідальності, взаєморозу­міння та сили, якої не у всіх се­мінаристів вистачало. Але, заз­начає автор спогадів, «у них у всіх була добра воля й охота, щоби все пізнати, щоби всього навчитись». Тому слабших було призначено до телефонної служ­би, а міцніших - до гарматної і кінної обслуги.

Юнаки набували теоретич­них і практичних навичок без­посередньо в бойовій обста­новці. Перший бій, в якому взя­ли участь коростишівські семінаристи-артилеристи, відбув­ся за залізничну станцію Коростень і пройшов для них успішно місто було взято, а бата­рея не зазнала людських втрат. Гармати, встановлені на залізнич­них платформах, підтримували наступаючих січових стрільців в бою за станцію Сарни, де були захоплені склади зі значною кількістю військових і матеріаль­них запасів.

Після підписання Брестсько­го миру війська УЦР спільно з німецькими та австрійськими ча­стинами розпочали наступ на Київ. У боях під Ірпенем восьмигарматна батарея Дашкевича знову показала хорошу бойову підготовку і допомогла військам С. Петлюри взяти столицю, за що її вітали під час проведення па­раду військових частин на Софіївській площі.

Перебуваючи в Києві, коростишівські семінаристи поряд з по­дальшими військовими заняттями активно проводили культурно-ос­вітню роботу. Артилеристами було організовано бібліотеку, хор, дра­матичний гурток, а згодом і заняття народного "університету, де з допо­відями виступали військові стар­шини та наукові фахівці зі столиці. Часто влаштовувались екскурсії до музеїв та пам'ятних місць Киє­ва, відвідання театру.

Всіх коростишівських семі­наристів було направлено на спеціальні курси, де готували підстаршин та старшин для ук­раїнської армії.

Після того, як у кінці квітня 1918 року за підтримки німець­ких військ було передано владу. П. Скоропадському, січові стрільці відмовились від служби гетьману. Старшина артиле­ристів Дашкевич з трудом пере­конав семінаристів повернутись до Коростишева і продовжити навчання, бо їх знання і праця ще знадобляться Україні. Вони залишили Київ за умови, що на перший поклик повернуться для подальшої боротьби. У війську залишився лише найстарший з-поміж них О. Пилькевич, який до вересня 1918 року служив у складі 1-го Запорізького легко-гарматного полку, а у вересні пе­ребрався до Білої Церкви, де почав формуватись окремий загін січових стрільців.

Про подальшу долю коростишівських семінаристів-артилеристів через відсутність їх прізвищ писати щось конкрет­ніше сьогодні неможливо. Прослідкувати вдалось лише окремі епізоди з життя О. Пилькевича. Зокрема, на початку грудня 1918 року Радомишльський по­вітовий ревком призначив його комендантом Коростишева. Відомо також, що на початку січня 1919-го відбулися його за­ручини з Настею Нацевич.

Зі спогадів К. В. Гелевея ви­пливає, що комендантська сотня дотримувалась позиції нейтра­літету під час боїв коростишівських вільних козаків як з бра­тами Соколовськіми 2-4 січня 1919 року, так і з січовими стрільцями, присланими з Жи­томира 13 лютого того ж року. А ще прізвище Пилькевнча, як завідувача відділу народної осві­ти, згадується в 1920-21 р.р. у документах того періоду. Але стверджувати, що це саме той Олександр - хорунжий артиле­рійської батареї січових стрільців не берусь, адже ні імені, ні ініціалів не зафіксовано.

Зі спогадів студента початку 20-х років О. Т. Казиміра дізнає­мося, що на вищих педагогіч­них курсах (так з 1919 року на­зивалась учительська семінарія) навчались хлопці, які починали ще до переломних подій 1917-1920 р.р. «Були вони фізично розвинені, мали задовільну на­вчальну підготовку, але, як пише Казимір, – політично не освічені, плутались у питаннях радянської національної по­літики». Саме ці хлопці на за­няття разом із книжками бра­ли і зброю, що могла помісти­тись в їх кишенях.

Зі спогадів ми дізнаємось і про арешт відразу більше 20 сту­дентів з відправкою їх до Радо­мишльської тюрми. Намагання з боку директора Ласкіна захис­тити своїх вихованців призве­ли до його звільнення з посади за нібито слабку ідейно-виховну роботу серед курсантів.

Чи були серед заарештованих в 1921 році семінаристи-артилеристи першої батареї січових стрільців, – стверджувати важ­ко, але те, що в стінах Коростишівської учительської семінарії, (як би вона потім не називалась), виховано не одне покоління пат­ріотів України, - беззаперечно.

 
Спогади К.В.Гелевея про події 1918-1920 років в Коростишеві, Радомисльському повіті, на Житомирщині. Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 84
Написав Administrator   
24.10.2015

М.В. Слівінський

м. Коростишів


Спогади К.В.Гелевея про події 1918-1920 років в Коростишеві, Радомисльському повіті, на Житомирщині.

Калістрат Васильович Гелевей. Його прізвище в 20-30-ті роки носили піонерські загони, комсомольські клуби, а після смерті було названо одну з вулиць Коростишева.

Він народився 24 грудня 1884 року в Коростишеві в селянській сім'ї. З восьми до одинадцяти років навчався в місцевій міністерській школі, а з дванадцяти років працював на сірниковій та суконній фабриках містечка. З 1903 по осінь 1906 працював в господарстві батька.

В 1903 році був залучений до. вивчення політичної літератури, а з весни 1904 року очолює невелику групу соціалістів-революціонерів Коростишева. В 1905 році приймає активну участь в Першотравневій демонстрації в містечку, пропагує революційні ідеї серед каменотесів сільського населення, а також поширює нелегальну літературу, яка надходила з Житомира. В жовтні 1905 року був затриманий за організацію політичного мітингу в Коростишеві та напад на поліцейську дільницю з метою визволення соціаліста-революціонера з Житомира Прджецького і засуджений до семи місяців тюрми. Восени 1906 року К.В.Гелевея призивають в армію, де він проходить службу в 27-му Піхотинському Вітебському полку. Після демобілізації в 1908 році повернувся до Коростишева і почав працювати каменотесом на місцевому кар'єрі та продовжував займатись політичною пропагандою, В 1911 році був вдруге заарештований за розповсюдження нелегальної літератури і прокламацій і знову відбував свій строк в Радомисльській тюрмі. З 1912 по 1914 рік працював каменотесом на Далекому Сході.

Детальніше...
 
Відвідування вихованців Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 1132
Написав Administrator   
07.09.2015

З нагоди початку навчального року працівник кримінальної міліції у справах дітей Юрій Сингаєвський завітав у Кмитівську спеціальну загальноосвітню школу – інтернат, де від імені працівників органів внутрішніх справ привітав вихованців та побажав успіхів у здобутті знань.

Під час зустрічі вихованці з цікавістю слухали привітання та настанови від чоловіка у формі. Після урочистостей школярі зробили пам’ятні фото з працівником міліції. Також протягом року працівниками Коростишівського районного відділу завітають на заняття в кожну школу району та проведуть курс лекції для дітей, щоб навчити їх дотримуватися закону та запобігти вчиненню відносно них правопорушень.

Помічник дільничного інспектора міліції
Коростишівського РВ УМВС
Вікторія Максимчук

 
Безпечне купання…. Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 1071
Написав Administrator   
23.06.2015

Найбільш приємний і корисний відпочинок влітку – відпочинок на воді. Однак, перебуваючи на водних об’єктах, завжди треба пам’ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, температурі води – не нижчою за +18°С, повітря – не нижчою за +24°С.

4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

7. У воді варто знаходитися не більше 15 хвилин.

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища.

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

2. Вилазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.

7. Вживати спиртні напої під час купання.

8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Дітям, які не вміють плавати, заходити глибше, ніж до пояса.

13. Купання дітей без супроводу дорослих.

Правила поведінки для дітей:

1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).

2. До купання допускаються групи дітей до 10 осіб під наглядом одного відповідального, який уміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді.

3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.

4. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей аварійно-рятувальними службами ретельно перевіряється дно, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.

5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.

6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).

7. До й після купання проводиться перевірка наявності дітей шляхом шикування їх у ряд відповідно до місць, де складено їх одяг.

8. Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.

9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за ними.

Тож рятувальники переконливо просять Вас – пам’ятати про свою безпеку!

Коростишівський районний сектор
Управління ДСНС України у Житомирській області

 
Екскурсія в райвідділ Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 1200
Написав Administrator   
29.04.2014

Днями в Коростишівському РВ УМВС України в Житомирській області відбулась екскурсія для дітей Кмитівської спеціальної школи-інтернату.

Начальником Коростишівського райвідділу Володимиром Яремчуком було запрошено директора Кмитівської спецшколи-інтернату Аллу Гребенюк разом з школярами для екскурсії в Коростишівському райвідділі.

Школярам проводилась лекція про неповнолітніх злочинців та наслідки скоєних злочинів дітьми. Також, працівники райвідділу показали дітям ізолятор тимчасового тримання.

- на сьогодні школярам потрібні такі екскурсії, для того, щоб вони дійсно бачили в яких умовах знаходяться затримані особи та для виховання добропорядного громадянина – зазначив начальник Коростишівського райвідділу Володимир Яремчук.

Катерина Рубан
Інспектор по роботі з населенням та
громадськими формуваннями
Коростишівського РВ

 
Насильство в сім’ї Надрукувати Надіслати електронною поштою
Рейтинг: / 312
Написав Administrator   
19.12.2013

Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються «будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю».

В пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 цього Закону передбачено, що здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

  • спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;
  • відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;
  • органи опіки і піклування;
  • спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства, а саме: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення (далі - кризові центри); центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, Міністерством сім’ї, молоді та спорту, управлінням або відділом у справах сім'ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації, службою дільничних інспекторів міліції та кримінальною міліцією у справах дітей органу внутрішніх справ».

Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.

Законодавством визначено спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, яким є Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту та, на місцях – управління (відділи) у справах сім’ї, молоді та спорту місцевих державних адміністрацій, на які покладено координацію діяльності всіх суб’єктів при здійсненні заходів з попередження насильства в сім’ї (у тому числі організація впровадження корекційних програм та проходження їх особам, які вчинили насильство в сім’ї) та забезпечення надання допомоги потерпілим.

Протягом поточного року працівниками СДІМ Коростишівського РВ разом з членами громадських формувань «Правопорядок» та «Прайд» за вчинення насильства в сім’ї складено 70 адміністративних протоколи за ст..173-2 КУпАП.

Також, спільно з службою у справах дітей проводились рейди, де були перевірені сімейні дебошири та неблагополучні сім’ї.

Інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями СДІМ Коростишівського РВ
лейтенант міліції Тонкошкур К.В.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Всього 7 - 12 з 67