З настанням весни відмічені непоодинокі випадки спалювання сухої трави, що призводить до значного забруднення атмосферного повітря, погіршення якості земельних ресурсів та наносить велику шкоду довкіллю.

Велика кількість диму від випалювання сухої рослинності, опалого листя створює безпосередню загрозу для життя людини, сприяє появі підвищеної кількості запальних захворювань органів дихання і очей, захворювання серцево-судинної системи.

При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки та споруди.

Що ж робити з сухою рослинністю та опалим листям? Одне із можливих рішень цього питання – компостні ями, з яких можна отримувати органічне добрив.

Слід нагадати громадянам, що за самовільне спалювання сухої рослинності адміністративний кодекс України (ст. 77-1) передбачає штрафні санкції.

Коростишівський РВ УМНС України в Житомирській області

Коростишівський РС УДІТБ України в Житомирській області

За статистикою, за один лише січень у 2012 році в країні виникло більше 4 тисяч пожеж, під час яких загинуло 13 дітей, 16 отримали травми та опіки. Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків. І виною цьому – батьківський недогляд.

Одна з жахливих за своїми наслідками трагедій сталася вранці 13 лютого цього року в с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, де в приватному житловому будинку виникла пожежа, внаслідок якої загинуло 7 (!) дітей від отруєння продуктами горіння. Вогнем також пошкоджено підлогу та перекриття будинку на площі 50 кв. м., пошкоджено домашнє майно. Причина та розмір матеріальних збитків від пожежі встановлюються.

Складна ситуація з пожежами та загибеллю людей на них і в області. Станом на 13.02.12 на території області виникло 354 пожеж, що удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. На пожежах загинуло 32 особи, серед яких 5 дітей.

Так, 03 лютого в селищі Городниця Новоград-Волинського району виникла пожежа в трьохкімнатній квартирі приватного будинку. Внаслідок чого загинуло троє дітей (двоє дівчаток 2004 та 2005 р.н. та хлопчик 2007 р.н.). Під час виникнення пожежі батьків вдома не було – мати перебувала на работі, а батько пішов по своїм справам. Загоряння побачили сусіди та викликали рятувальників. До того часу вже повернувся голова родини, який знайшов бездиханих тіла своїх дітей. Вогнем також знищено домашнє майно в квартирі, пошкоджено покрівлю та перекриття.

Така кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного з батьків, адже коли дітей залишають напризволяще, це не повинно залишатися поза увагою.

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

Коростишівський РВ УМНС України в Житомирській області

  Коростишівський РС УДІТБ України в Житомирській області

Шановні мешканці Коростишівського району та міста за минулий тиждень на території району виникло 6 пожеж, якими знищено та пошкоджено 6 житлових будинків та громадянам нанесено збитків на сумму понад 332 тисячі гривень. В переважній більшості, а це 99% пожежі виникали через неправильне влаштування пічного опалення та через порушення правил його експлуатації. В порівнянні за аналогічний період 2011 року виникло 3 пожежі. За прогнозами гідромецентру сильні морози на території України ще будуть спостерігатися 2 тижні, тому в черговий раз нагадуємо Вам правила безпречно поведінки під час пічного опалення:

У разі користування пічним опаленням:

• перед початком, а також протягом усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось її займання. Очищення від сажі та різноманітного бруду, зокрема й накипу, необхідно провадити: опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці, кухонних плит і кип'ятильників - щомісяця;

• біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;

• усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;

• золу й шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця.

Не дозволяється висипати золу й шлак поблизу будівель.

Під час використання пічного опалення не допускається:

• залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;

• користуватися печами, які мають тріщини; розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

• зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;

• сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

• застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

• використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

• здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;

• закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

• зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу.

З метою підготовки до Всеукраїнського перепису населення та упорядкування адресного господарства в м. Коростишеві, міська рада доводить до відома громадян необхідність упорядкування нумерації будинків та відновлення на кожному з них табличок із написом назви вулиці і номера будинку.

Голова Коростишівської міської ради М. К. ЧИКОЛАЙ.

Дотримання належного порядку в адресному господарстві міста є одним із важливих факторів, що зумовлює якість складання поквартальних списків будинків, а також забезпечує повноту обліку населення під час перепису.

Відповідно до Календарного плану робіт на 2011 рік з підготовки Всеукраїнського перепису населення 2012 року, провідними економістами-статистиками упродовж 2011- го здійснюються спеціальні перевірки стану адресного господарства.

Узагальнені результати відповідної роботи по місту свідчать: ст. на 25 вересня поточного року перевірено 166 наявних вулиць, провулків та 5523 будинки. Причому, 37% перевірених вулиць не мають покажчиків з назвами, а на 34% будинків відсутні номерні знаки. Значно вищі ці показники по вулицях: Гвардійська, Петровського, Суворова, Леніна, К. Маркса, Чехова, Молодіжна, Польова, Горького та ін.

Просимо усіх жителів Коростишева упорядкувати номерними знаками свої будинки та квартири. Прохання поставитися до цього питання з розумінням, щоб наше місто мало гідний вигляд серед інших міст Житомирської області.

Номерні знаки треба встановити на третині будинків міста

Людмила ЗАЇКА, начальник відділу статистики у районі.

Матеріал взято з "Коростишівської газети" №39 (11266) 

Петро Олексійович Римар (*31 березня 1939 року, с. Березівка (нині — с. Садове), Коростишівського району, Житомирської області — 9 листопада 2010 року, м. Київ), український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS)[1] (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), почесний член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).

Брав безпосередню участь в організації проектування та створення багатьох пам'ятників і монументів. Серед них пам'ятники Ярославу Мудрому, Михайлу Грушевському, Шолом Алейхему, меморіал працівникам органів внутрішніх справ України, загиблих під час виконання службових обов'язків в місті Києві, Букринський меморіал на Київщині, організовував конкурси зі створення Монументу Незалежності в Києві. Працював над об'ємно-просторивим рішенням Монументу Незалежності.

Останнім часом працював над проектом монумента по увічненню пам'яті видатних діячів української культури (Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас), які зазнали переслідувань і катувань та були страчені у жовтні-листопаді 1937 року в урочищі Сандармох, Карелія.

Значну частину свого життя присв'ятив справі охорони культурної спадщини України.

Працюючи у Міністерстві культури України займався питаннями охорони культурної спадщини України та брав безпосередню участь у створенні історико-культурних заповідників України.

Протягом багатьох років був членом редакційної колегії українського науково-популярного часопису «Пам'ятки України: історія та культура».

Разом з Юрієм Лихим був автором Закону України «Про охорону культурної спадщини»[4]. Завдяки прийняттю цього законодавчого акту стало можливе створення на базі управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України окремого центрального органу охорони культурної спадщини - Державної служби з питань національної культурної спадщини. Ця подія піднесла справу охорони культурної спадщини в Україні на якісно новий рівень.

Працюючи завідувачем Музею історичних коштовностей України брав участь у організації і проведенні виставок у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Франції, Японії, Німеччині, Фінляндії, країнах Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди та Люксембург) з метою пропагування української історії, культури та мистецтва серед світової спільноти.

Під час навчання у школі та служби в армії займався футболом. Грав голкіпером за спортивний клуб армії.

З дитинства захоплювався малюнком і фотографією. Працював у різних техніках: олія, гуаш, акварель, пастель, вугілля, олівець. Залишив після себе чималий творчий доробок.

Похований на Лісовому цвинтарі у Києві. 

Повна стаття знаходиться за адресою - http://uk.wikipedia.org/wiki/Римар_Петро_Олексійович